[VES] gram

285  

а

b

    (со)хранить (за)звонить
наст. вр. или буд. вр.   (со)храню (за)звоню
(со)хранишь (за)звонишь
(со)хранит (за)звонит
(со)храним (за)звоним
(со)храните (за)звоните
(со)хранят (за)звонят
прош. вр.   (со)хранил (за)звонил
(со)хранила (зс)звонила
(со)хранило (за)звонило
(со)хранили (за)звонили
повел.

накл.
ед. ч. (со)храни (за)звони
мн. ч. (со)храните (за)звоните
деепр. наст. вр. храня звоня
прош. вр. (со)хранив(ши) (за)звонив(ши)
прич. действ. наст. вр. хранящий звонящий
страд. наст. вр. хранимый -
действ. прош. вр. (со)хранивший (за)звонивший
страд. прош. вр. (со)хранённый -
кр. ф. м. р. (со)хранён -
страд. ж. р. (со)хранена -
прич. ср. р. (со)хранено -
прош. вр. мн. ч. (со)хранены -
308    
    восхвалить
наст. вр. или буд. вр.   восхвалю
восхвалишь
восхвалит
восхвалим
восхвалите
восхвалят
прош. вр.   восхвалил
восхвалила
восхвалило
восхвалили
повел.

накл.
ед. ч. восхвали
мн. ч. восхвалите
деепр. наст. вр. -
прош. вр. восхвалив(ши)
прич. действ. наст. вр. -
страд. наст. вр. -
действ. прош. вр. восхваливший
страд. прош. вр. восхвалённый
кр. ф. м. р. восхвалён
страд. ж. р. восхвалена
прич. ср. р. восхвалено
прош. вр. мн. ч. восхвалены

© Eesti Keele Instituut    a-ü sõnastike koondleht     veebiliides    @ veebihaldur